Білим по білому 
Вона в епіцентрі жорстокої битви,
Вона на колінах у стані молитви.
Простуджена вітром, тремтить на морозі.
Моя Батьківщина простоволоса.
Сльозою гаптована, вишита часом.
Вірить, що все буде все зовсім інакше.
Зійде наше сонце і перемога,
Несемо надію, благаючи Бога.
Приспів:
Білим по білому чи синьо-жовта,
Простими нитками або в позолоті,
Вишита долею на полотні
Синівська любов до своєї землі.
В окопах вмирали нескорені діти.
Канвою лягали похилені квіти.
Кожна людина, що кров проливала,
На вишиванках хрестиком стала.

Пам`ять про вас у віках не зітреться,
Ви піснею стали у нашому серці,
А ті, що живі, серед попелу й муки,
Підносять до Бога свій голос і руки.
Її розпинали і словом ганьбили,
Любов до свободи тече в її жилах,
Моя Україна, просмалена димом,
Дихає в небо устами святими.

Від серця до серця нитками прошите,
Життя в нас одне і біда пережита.
Як нитка до нитки, так ми поріднились,
Коли за країну всі разом молились.