В твоєму кадрі є люди, що потребують уваги, А ти живеш і не маєш до того наснаги. Дав Господь тобі силу, став крутим чоловіком, Що тобі до тих, хто в тісних черевиках. Так, усіх не зігрієш одними руками, Але ті, хто є поряд – це для тебе екзамен. Небо дивиться зверху, що з того буде, В твоєму кадрі є люди, в кадрі є люди… В твоєму кадрі є люди, чужі і рідні по крові, Тобі їх не обминути, вони там не випадкові. Бо хтось тобі допоможе, і ти комусь подаш руку, І ближні - це воля Божа, на добре, і на науку. Якщо ти мудрий, то знаєш, що кожен з них – то твій рівень. І перевірка на вірність, як заспівав третій півень. Чи може ти кинеш хмизу, і спалиш когось в багатті. Чи обігрієш поблизу вдову з дітьми в зимній хаті. В твоєму кадрі є люди, люди-озерця, Ти маєш їх помічати, відчути їх серцем. Озирнися навколо, знайди ту людину, Розтягай свою душу, наче резину. Хай ллється проміння, світло потоком, Стань океаном безмежним, глибоким. І буде й тобі щастити повсюди. В твоєму кадрі є люди, в кадрі є люди. Ти не знаєш як жити, ти не знаєш, як спати… Кого проводжати, кого зустрічати. Дощ промиє нам очі, відмиє від бруду, У кадрах сонця і ночі, в твоєму кадрі є люди.
Здесь пока пусто...