1 куплет:
Світ так жорсток, що біль злилась з диханням, 
Душі немає відпочинку тут, 
Серця живуть немовби в катуванні, 
Не розумія всю життєву суть. 

Приспів:
А я спішу в обійми неба щирі,
Ховаюсь там я від тривог землі. 
Омий мене, щоб було серце білим, 
Щоб відірватись міг я від землі. 
Найкраще місце є в обіймах неба, 
Там океан Ісуса доброти. 
З Тобою бути є моя потреба, 
Прийми мене, Спаситель мій, прийми!

2 куплет:
Куди ти підешь, щоб зцілити рани, 
І на питання відповідь знайти?
Лише Він може у житті тримати, 
І тільки с Богом в серці ти живи. 

Приспів:
Спіши в обійми ти Христові щирі,
Сховатись там щоб від тривог землі. 
Тебе омиє - буде серце білим, 
Та відірватись зможешь від землі. 
Найкраще місце є в обіймах неба, 
Там океан Ісуса доброти. 
Із Богом бути - то душі потреба. 
Спаситель прийме, ти лише прийди.