1 куплет:
Зачем, мой Господь, Ты оставил всех ангелов в небе? 
Зачем, мой Господь, Ты оставил родного Отца? 
И славу оставив всю, родился Ты в смертном теле. 
Зачем Царь всего творенья обнищал? 
На небе Тебе славу дивные ангелы пели, 
Ты был там согрет бесконечной любовью Отца. 
Зачем Ты оставил свой любимый небесный город? 
Зачем Ты прийти на землю пожелал? 

Припев:
Для меня сошел Ты с небес, 
За меня был поднят на крест. 
Чтобы грех снять, боль мою унять, 
Чтобы мне удел с собою в небе дать. 

2 куплет:
Ты видел с небес как я жил бесполезно, греховно, 
Достоин того, что быть брошенным в огненный ад. 
И Ты тихо в мир сошел и вместо меня покорно 
Был мучим, гоним, оплеван и распят. 
За что же меня, мой Господ, бесконечно Ты любишь? 
Ведь я не достоин поднять даже к небу глаза. 
На миг замолкает все, глаза заливают слезы, 
Ведь я Тебе столько боли причинял.  

Припев:
Для меня сошел Ты с небес, 
За меня был поднят на крест. 
Чтобы грех снять, боль мою унять, 
Чтобы мне удел с собою в небе дать. 

3 куплет:
Хочу Тебя славить, Господь мой, за дар Твой бесценный. 
Хоть слаб я и нищ и не знаю, где взять нужных слов. 
Пусть будут слова просты, но искренние от сердца. 
Ведь Ты для меня так дорог, мой Господь.

Припев: 2 раза
Для меня сошел Ты с небес, 
За меня был поднят на крест. 
Чтобы грех снять, боль мою унять, 
Чтобы мне удел с собою в небе дать.

Чому Мій Господь, 
Ти залишив всіх ангелів в небі? 
Чому Мій Господь, 
Ти залишив Святого Отця?
Залишивши славу всю 
Родився Ти в смертнім тілі 
Чому цар всього творіння 
Вбогим став?

 2. На Небі Тобі 
Дивні ангели славу співали, 
Зігрітий Ти був 
Теплотою любові Отця.
Навіщо залишив Ти 
Улюблене місто слави? 
Чому Ти прийти на Землю забажав? 

 3. Ти бачив з небес, 
Як я жив у гріхах та неправді, 
Достойний я був, 
Щоб потрапити в пекла вогонь. 
Та Ти у цей світ прийшов, 
Гріхи мої взяв на Себе: 
Терпів і страждав, 
Святу Кров проливав..

Приспів:
Ради мене зійшов Ти з Небес
За мене ти витерпів хрест: 
Щоб забрати гріх, щоб мій біль утих, 
Щоб з Тобою в Небі вічно жити міг.

 4. За що Ти мене, 
Мій Спаситель, безмежно так любиш? 
Я є недостойний 
Підняти до Неба свій зір. 
Безмежну твою любов, 
Не можу я осягнути 
Адже стільки болю я Тобі завдав

5.Я славлю Тебе 
За безцінний Твій дар- за спасіння, 
Хоч навіть не знаю, 
Де взяти потрібні слова, 
Хай будуть вони прості, 
Хвалу Ти прийми, мій Боже 
За вічне життя, яке даруєш Ти!