1 куплет:
Если жизнь, увы, сумела твою веру поколебать,
И в душе растут сомненья - сколько можно ожидать?!
Обрати твой взор в былое, вспомни, как Иисус страдал.
Вот основа нашей веры - возлюбил и всё отдал.

2 куплет:
Он оставил трон небесный, чтобы нам надежду дать,
И в конце пути земного попросил нас ожидать.
Сохранив терпенье, веру, претерпев всё до конца,
Мы стоим уже у двери в дом Небесного Отца.

3 куплет:
Ожидая, ожидая, как бы долго ни казалось,
Да, Он придёт нас с Собой возьмёт, чтоб и мы были там, где Он!
Ожидая, ожидая, как бы долго ни казалось,
Он придёт нас с Собой возьмёт, чтоб и мы были там, где Он!

Якщо сенс життя зникає,
Віри іскорка згаса,
Душу сумнів огортає:
Чи спішить Господь до нас?

То поглянь в людське  минуле…
Пригадай, Ісус страждав, 
Щоб любов Отця збагнули, - 
Ризикнув і все віддав.

Він залишив Славу Бога
І приніс нам благодать.
У кінці шляху земного
Зачекати так благав.

Зберегти терпіння й віру,
І боротись до кінця!
Скоро нас Христос зустріне
І запросить до Отця.

Я чекаю, прийде скоро!
Обіцяє Боже Слово.
Здається довго, та скоро Спас
В Рідний Дім забере всіх нас.

Я чекаю, скоро прийде!
Хоч здається, забарився. 
Та повернеться Спас,
Щоб забрати до Себе нас.

Я чекаю, я чекаю! 
Боже Слово обіцяє
Запанує на  вік віків 
На Землі Цар Ємануїл.