1 куплет:
Мамо, пробач, і мене не чекай.
З цього часу сама наш лан засівай.
Полетіла у синє небо, як журавлі,
Відірвалась Небесна Сотня від землі.

Зацвіли білі проліски вже за селом.
Заквітчали могилу і прострелений шолом.
Ти без досвіду був. І боровся, як знав.
Барикаду душі від зла захищав.
Будуть трави у полі. І то не роса,
То моєї землі материнська сльоза.
То не грім, і не блискавка, навіть не гнів,
То молитва твоя за живих і чужих синів.

Молитва: 
Боже, врятуй наших синів, щоб вони повернулися додому живими. 
Спаси нашу Україну, яка горить сьогодні у вогні. 
Всю надію ми покладаємо тільки на Тебе, наш Бог!

2 куплет:
Я молитву твою у дорогу візьму.
Ти обняла мене, провела на війну.
Сині хмари стогнали то мрякою, то дощем.
І в очах твоїх, мамо, я бачив смуток і щем.

Ми свідомо вмирали. Погасли вогні.
Тільки серце стискається за матерів.
І за наших дружин, і за сестер.
Хто захистить і любитиме їх тепер?
Мамо, пробач, і мене не чекай.
Колискову моєму синові заспівай.
Заспівай про мою Україну пісні,
Як колись ти надвечір співала мені.