1 куплет:
Утром на рассвете буду слушать ветер может в нём услышу я Тебя
Знаю что на свете знаю больше нету вот такой любви как у Тебя
Голос Твой как птица над землёй кружится и зовёт усталые сердца
И лучами жарко в душу мне ложится и все манит без конца
 
Припев:
Нежный нежный голос Иисуса голос в шелесте листвы, и в сильных в море волнах
В тихом дуновении, дуновении ветра и в рассказе солнца и в призыве неба
Шепчет о любви Он, счастье и покое и о том что в бурю Он тебя укроет
Только ты послушай и открой всю душу для Него
 
2 куплет:
Утром на рассвете буду слушать ветер может в нём услышу я Тебя
Знаю что на свете знаю больше нету вот такой любви как у Тебя
У любви Иисуса сила и прощение Ты зовёшь всех странников к Себе
Терпеливо, долго ждёшь чтоб дать спасенье Ты во всём мой Бог и Ты везде
 
Припев:
Нежный нежный голос Иисуса голос в шелесте листвы, и в сильных в море волнах
В тихом дуновении, дуновении ветра и в рассказе солнца и в призыве неба
Шепчет о любви Он, счастье и покое и о том что в бурю Он тебя укроет
Только ты послушай и открой всю душу для Него
 
3 куплет:
Утром на рассвете я Тебя услышу поспешу, в молитве преклонюсь
Голос Твой во всём что здесь живёт и дышит в нем краса любви Твоей Иисус
Голос Твой как птица над землёй кружится и зовёт усталые сердца
И лучами жарко в душу мне ложится и всё манит без конца
 
Припев:
Нежный нежный голос Иисуса голос в шелесте листвы, и в сильных в море волнах
В тихом дуновении, дуновении ветра и в рассказе солнца и в призыве неба
Шепчет о любви Он, счастье и покое и о том что в бурю Он тебя укроет
Только ты послушай и открой всю душу для Него

1 куплет:
Ранком на світанку буду слухать вітер,
Може в нім почую я Тебе.
Знаю що на світі, знаю що немає
Такої любові як в Тебе.
Голос Твій як птиця, над нами кружиться
І зве усі втомлені серця.
І промінням сонця в душу мені ляже
І все манить без кінця.

Приспів:
Ніжний, ніжний голос, Ісуса голос
В шелестіні листя, в сильних хвилях моря.
Коли віє вітер, коли ллється злива,
В розповідях сонця і неба призиву,
Тільки ти послухай і відкрий всю душу для Нього.

2 куплет:
Ранком на світанку буду слухать вітер,
Може в нім почую я Тебе.
Знаю що на світі, знаю що немає
Такої любові як в Тебе.
В любові Ісуса сила і прощення,
Звеш мандрівників Ти до Себе.
Терпеливо, довго ждеш, щоб дать спасіння,
Ти у всім мій Бог і всюди є.

Приспів:
Ніжний, ніжний голос, Ісуса голос
В шелестіні листя, в сильних хвилях моря.
Коли віє вітер, коли ллється злива,
В розповідях сонця і неба призиву.
Він так сильно любить, щастя посилає
І в годину бурі Він тебе сховає.
Тільки ти послухай і відкрий всю душу для Нього.

3 куплет:
Ранком на світанку я Тебе почую,
Поспішу і у мольбі схилюсь.
Голос Твій у всім, що дихає й живе тут-
Це і є любов Твоя Ісус.
Голос Твій як птиця, над нами кружиться
І зве усі втомлені серця.
І промінням сонця в душу мені ляже
І все манить без кінця.

Приспів:
Ніжний, ніжний голос, Ісуса голос
В шелестіні листя, в сильних хвилях моря.
Коли віє вітер, коли ллється злива,
В  розповідях сонця і неба призиву.
Він так сильно любить, щастя посилає
І в годину бурі Він тебе сховає.
Тільки ти послухай і відкрий всю душу для Його.

1 куплет:
На світанку трави вітерець гойдає, в ньому Тебе чую я.
І ніде, я знаю, на землі немає більшої любові, як Твоя. 
Птахами кружляє голос Твій над нами, обіймає стомлені серця
І теплом весняним душу огортає, і до себе вабить без кінця.

Приспів:
Ніжний, ніжний голос, Твій, Ісусе, голос у тремтінні листя, у морських просторах.
В повіванні вітру, у грозу травневу, і в проміннях сонця, і в блакиті неба,
Про любов і щастя він тобі шепоче, в бурю над тобою крильми затріпоче,
Лиш Його послухай і Йому всю душу ти відкрий.

2 куплет:
На світанку трави вітерець гойдає, в ньому Тебе чую я.
І ніде, я знаю, на землі немає більшої любові, як Твоя. 
У Твоїй любові прощення і сила, знайде в Тебе спокій бідний пілігрим.
Довго так чекаєш, і даєш спасіння, ти в усьому, всюди, кожної пори.

3 куплет:
Голос Твій почую на світанку рано, у молитві тихій я  схилюсь
І в Твої святі Любові океани  я живим  струмочком увіллюсь.
Птахами кружляє голос Твій над нами, обіймає стомлені серця
І теплом весняним душу огортає, і до себе вабить без кінця.