1 куплет:
Был у Христа младенца сад, 
И много роз взрастил он в нем; 
Он трижды в день их поливал, 
Чтоб сплесть венок себе потом. 

2 куплет:
Когда же розы расцвели, 
Детей еврейских созвал он; 
Они сорвали по цветку, 
И сад был весь опустошен. 

3 куплет:
«Как ты сплетешь себе венок? 
В твоем саду нет больше роз!» 
- «Вы позабыли, что шипы 
Остались мне»,- сказал Христос. 

4 куплет:
И из шипов они сплели 
Венок колючий для Него, 
И капли крови вместо роз 
Чело украсили его. 

----Укр. перевод:----

1 куплет:
Дрімає Гефсиманський сад, 
Христові учні тихо сплять. 
А на колінах Сам Один 
Отця благає Божий Син, 

2 куплет:
Лице схиливши до землі, 
страждає в темній ночі млі. 
Моління стогін у борні 
пронісся ніччю в тишині: 

3 куплет:
«Хай чаша мук мине Моя, 
та воля буде хай Твоя, 
Мій Отче любий, я іду!» 
Та тихо все було в саду. 

4 куплет:
І капав піт з лиця Христа, 
Мов краплі крові із хреста 
І ангел Божий там стояв 
і Сина Божого зміцняв.