1 куплет:
Коли на волю проситься сльоза, 
Зника останній промінець надії, 
//Коли душа від болю зарида, 
Ти притулись до серденька Марії. // 

Припев:
Згадай, якого болю завдавав 
Пригнічена гріхом черства людина, 
Стікають сльози з безсилених очей, 
Бо через нас розп’яли її сина. 
Стікають сльози з безсилених очей, 
Бо я і ти розп’яли її сина. 

2 куплет:
Як прокрадеться сором, мучитиме страх, 
Наважся хоч би поглядом зустрітись. 
//Ти не побачиш докору в очах, 
Лишень Бог може так тебе любити. // 

3 куплет:
Відтоді як повстав гріх на любов 
Людина прагне в світі панувати, 
//Якщо ти хочеш бути так, як Бог – 
Навчися так любити і прощати. // 

Навчися так любити і прощати...