1 куплет:
Традиційно на Вкраїні, на весіллях-іменинах,
На дорогу, й навіть «на коня»,
П`ють усі, бо так нам гоже, примовляючи: «Дай Боже!»,
Наливають мало не щодня.
Марно тратять силу молоду,
В чарці топлять радощі й біду.
Приспів:
Не пиймо, браття, не пиймо хлопці!
Нехай лукавий не колише нас у снах.
Не пиймо, любі, не пиймо, друзі!
Нехай розквітне у дикім лузі
Чарівна квітка щастя і добра!
2 куплет:
Можна випити чарчину на весіллях-іменинах
Доброго червоного вина.
Але, браття, то не гоже примовляти нам «Дай Боже!»,
Де горілка – Бога там нема.
Трутизна наповнює бокал
І нечистий править там свій бал.
3 куплет:
Селами – містами бродить, тисячі у тьму заводить
Хитрий і підступний ворог наш.
З диким ревом оковита, очі кровію налиті,
Марширує свій смертельний марш.
П`яні чоботи ворожі потоптали честь і вроду,
Взяли нашу націю в полон.
В саркофагах і у трунах ми хороним старших, юних,
Проводжаем їх на вічний сон.
Так за ними серденько болить,
Промовляють з-під цвинтарних плит.
